Ім’я Фанні Ватерман було широко відоме серед музикантів сучасності, які називали її королевою фортепіано. Чим же заслужила таку високу оцінку своєї професійної діяльності ця тендітна жінка, яка прожила ціле століття і прославила рідне місто Лідс? Далі на leedski.
Фанні народилася у 1920 році в сім’ї єврейських емігрантів з Російської імперії, які переїхали до Англії, про що повідомляється на сайті Leedspiano.com. Її батько, ювелір за фахом, усе життя займався ограновуванням алмазів. Його дочка також відточуватиме майстерність своїх учнів, щоб під їх пальцями лилася чарівна класична музика.
Ранні роки піаністки та початок її кар’єри
Знаменита британка народилася 22 березня 1920 року в Лідсі. Дівчинка з 7 років почала займатися музикою. Батьки придбали старе піаніно, на якому вона вивчала ази музики. Її талант проявився вже у дитинстві, вона грала на фортепіано шкільні гімни, співала в хорі. Разом зі своїм братом (він грав на скрипці) виступала на концертах. Фанні була настільки захоплена музикою, що не було сумніву, що вона продовжить подальше навчання.
Вона вступила до Королівського музичного коледжу за спеціальністю фортепіано, продовжуючи свою науку вже на вищому рівні, брала уроки у Тобіаса Маттея в Лондоні. Потім Фанні стала здобувати стипендію в Королівському музичному коледжі, і набувала знань у Сиріла Сміта.
У 1941 році Фанні відкриває концертний сезон Лідського симфонічного товариства, виконує концерт В.А. Моцарта разом із симфонічним оркестром, а також виступає самостійно як піаністка. Її виступи проходили в переповнених залах. Талановиту музикантку нагородили золотою медаллю “Челлен і сини”, премією Еллен Шоу Вільямс з гри на фортепіано.
Життя Фанні Ватерман в період Другої світової війни
Друга світова війна, що розпочалася, перериває концертну діяльність. Фанні призивають до Жіночої сухопутної армії. Як альтернативу їй пропонують викладання. Вона обирає другий варіант, розпочавши роботу в школі, яку колись закінчила, обравши девізом фразу: “від ремісника до музиканта, від музиканта до художника”.
Її учні вирізнялися високою технікою, майстерністю, що дозволяло їм перемагати в різноманітних конкурсах. Фанні Ватерман стає провідним викладачем музики в Лідсі, в музичному коледжі якого вона пропрацювала понад 50 років.
Шлюб Фанні Ватерман та народження її дітей
Піаністка мала успіх не лише на творчому та кар’єрному поприщах, а й у сімейних справах. Так, у 1941 році дівчина зустрічає на музичному концерті в Лідсі молодого студента-медика Джеффрі де Кейзера. Через три роки молоді люди побралися, їхня шлюбна церемонія відбулася в “Beth Hamedrash Synagogue” міста Лідса.
Джеффрі був лікарем загальної практики, а молода дружина почала працювати вчителькою фортепіано в своїй старій школі. Вже тоді Фанні для себе чітко вирішила, що крім гри на фортепіано їй дуже подобається викладати. У той же час їй вдавалося виступати з концертними програмами. Вона відкрила новий сезон Симфонічного оркестру Лідса, а також виступала в дуеті зі скрипалькою Розмарі Рапапорт. В шлюбі у музикантки з’явилося двоє синів, а саме: Роберт у 1950 році та Пол у 1956 році.
Діяльність піаністки упродовж 1950―1960 років
Професійний шлях британки складався неймовірно вдало. Упродовж 1950―1960 років вона зміщує акценти з концертної діяльності на працю викладача. Таким чином, її кар’єра концертної артистки з безліччю трансляцій і графіком, що постійно зростає, починає змінюватися. Обдарованість Фанні виявилася й у педагогічній роботі. Кожен її учень не лише вміло володів технікою гри, а й навчився тонко відчувати красу музики.
Музикантка доклала руку до того, щоб у рідному Лідсі організувати Міжнародний конкурс піаністів. З 1961 року вона є основною організаторкою, яка залучає для допомоги меценатів та однодумців. Завдяки цій активності вже у 1963 році в Лідсі відбувся перший захід такого роду. Фанні входила до складу журі не лише у себе на батьківщині, а й займалася оцінкою майстерності учасників в рамках закордонних конкурсів.
Внесок Фанні Ватерман в британське та світове музичне мистецтво
Доля нагородила Фанні довгим життям, безумовним талантом та працьовитістю. Її внесок в британське та світове мистецтво неможливо переоцінити. Також піаністка чудово проявила себе як педагог для музикантів-початківців, виростивши чималу кількість видатних артистів. Фанні була удостоєна багатьох почесних нагород, які підтверджують її професіоналізм. Крім того, у 2005 році вона отримала звання “Вільного громадянина міста Лідса”. Ім’ям артистки було названо громадський центр у Вест-Йоркширі.
Вона стала свідком багатьох справді важливих історичних подій, і полишила цей світ 20 грудня 2020 року. Особистість британки цілком заслужено стоїть поруч із відомими особами, які прославили Лідс та Велику Британію далеко за її межами.